У світовій хімічній промисловості триває консолідація
В останні роки світова хімічна індустрія переживає серйозні структурні зміни, і зараз в ній відбувається активна консолідація. Такий висновок міститься у новому звіті компанії PricewaterhouseCoopers.
Зростаюча конкуренція з боку нових виробників з країн, що розвиваються і багатих ресурсами регіонів, зростання цін на нафту і жорсткіші екологічні вимоги ставлять серйозні проблеми перед традиційними гравцями світового хімічного ринку, змушуючи їх об'єднуватись і збільшувати масштаби виробництва. Загальна вартість укладених або оголошених угод по злиттю і поглинанню в 2006 році вже досягла близько 58 млрд доларів, так що результати цього року істотно перевершать торішній показник в 56 млрд доларів.
Однією з провідних тенденцій на ринку стало збільшення кількості надвеликих угод. У 2005 році угод вартістю більше 1 млрд доларів було зареєстровано 15, а на їх частку припало 62% від повної вартості угод. Однак тільки за перші шість місяців 2006 року вже укладено або оголошено про 9 надвеликих угодах, а їх вартість зросла практично вдвічі в порівнянні з попереднім роком.
Частка компаній з Північної Америки та Західної Європи в надвеликих угодах склала 87% загальної вартості. Однак якщо розглядати угоди всіх розмірів, то загальна кількість угод в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні вперше перевершило їх число в інших регіонах світу. Приблизно половина злиттів і поглинань припала на Китай.
Зараз тенденція до укладання надвеликих угод стає все більш очевидною і дає їх учасникам можливість феноменально прискорити зростання обсягів виробництва та вартості виробленої продукції.
Багато компаній використовують злиття і поглинання для управління своїм асортиментом. Таким шляхом вони проникають на нові ринки або позбавляються від непрофільних виробництв. Досі злиття і поглинання використовувались компаніями для зміцнення свого становища на ринках Північної Америки та Європи, зараз же багато хто з них воліє розширювати свої позиції на ринку Азії шляхом інвестування у створення нових виробничих підприємств.
Фінансові інвестори, особливо з США та Західної Європи, грають ключову роль в багатьох угодах в хімічній індустрії. До деякої міри, вони допомогли прискорити консолідацію галузі, оскільки інвестували свої кошти тоді, коли число зацікавлених або тих, що володіють в своєму розпорядженні вільними фінансами стратегічних покупців було вкрай незначним. Як правило, фінансові інвестори вибирали абсолютно незвичайні підходи до стратегічних покупці і часто заздалегідь, ще до покупки, планували стратегію свого виходу з цього бізнесу. Вартість хімічних активів, проданих приватними фінансовими фірмами, вже починає перевищувати вартість придбаних активів.
Введення нових законодавчих ініціатив, наприклад, законодавства REACH, неминуче підштовхує учасників ринку до подальших злиттів і поглинань. Цілком імовірно, що для виконання нових умов компаніям доведеться змінити економіку виробництва ряду хімічних продуктів або їх родин в плані як періодичних, так і постійних витрат. Деякі хімікати можуть піти з ринку або поступляться місцем їх замінникам, що викличе переоцінку рентабельності і, отже, відіб'ється на економіці виробництва.
Аналогічний ефект матиме розроблювані в даний час в ЄС системи торгівлі квотами на шкідливі викиди. Необхідність урахування вартості заходів щодо скорочення викидів вуглецю в атмосферу ускладнює процес оцінки активів, пов'язаних з генерацією вуглецю. Проблема посилюється невідповідностями між різними регулюючими стандартами. Таким чином, вартість запобігання викиду вуглецю зараз стає ключовим фактором, який необхідно враховувати у всіх стратегічних рішеннях і угодах.
Ключові регіональні ринки:
Північна Америка
Компанії, що базуються в Північній Америці, уклали в цілому 84 великих угоди на загальну суму 54 млрд доларів, що становить 41% вартості активів, що змінили власника у всьому світі. Основна частина угод мала місце в США, 13 з них котируються як надвеликі вартістю не менше 1 млрд доларів. Середня вартість угод у Північній Америці та Західній Європі була значно вище, ніж в інших регіонах світу.
Європа
Західна Європа, поряд з Північною Америкою, домінує на сцені злиттів і поглинань в хімічній індустрії. Між 2003 і 2005 рр.. в Західній Європі було укладено 94 угоди вартістю від 50 млн доларів і більше. Загальна вартість цих угод склала 60 млрд доларів (46% своєї вартості угод у світі за цей період). На частку тільки німецьких компаній довелося 27 великих угод. Дванадцять угод стосувалося виробничих активів у Великобританії і 10 - у Франції. Компанії, що базуються в Східній Європі, провели тільки 12 великих угод загальною вартістю 2,3 млрд доларів.
Азіатсько-Тихоокеанський регіон
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні відбулося тільки 33 великих угод загальною вартістю 11,9 млрд доларів (9% загальної вартості проданих активів). Особливо низька активність відзначена в Японії, де зареєстровано тільки три угоди. Це говорить про те, що японський бізнес віддає перевагу перехресному володінню акціями замість злиття або поглинання. За три угоди зареєстровано в Індії, Китаї та Південній Кореї і дві - в Таїланді.
Зростаюча конкуренція з боку нових виробників з країн, що розвиваються і багатих ресурсами регіонів, зростання цін на нафту і жорсткіші екологічні вимоги ставлять серйозні проблеми перед традиційними гравцями світового хімічного ринку, змушуючи їх об'єднуватись і збільшувати масштаби виробництва. Загальна вартість укладених або оголошених угод по злиттю і поглинанню в 2006 році вже досягла близько 58 млрд доларів, так що результати цього року істотно перевершать торішній показник в 56 млрд доларів.
Однією з провідних тенденцій на ринку стало збільшення кількості надвеликих угод. У 2005 році угод вартістю більше 1 млрд доларів було зареєстровано 15, а на їх частку припало 62% від повної вартості угод. Однак тільки за перші шість місяців 2006 року вже укладено або оголошено про 9 надвеликих угодах, а їх вартість зросла практично вдвічі в порівнянні з попереднім роком.
Частка компаній з Північної Америки та Західної Європи в надвеликих угодах склала 87% загальної вартості. Однак якщо розглядати угоди всіх розмірів, то загальна кількість угод в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні вперше перевершило їх число в інших регіонах світу. Приблизно половина злиттів і поглинань припала на Китай.
Зараз тенденція до укладання надвеликих угод стає все більш очевидною і дає їх учасникам можливість феноменально прискорити зростання обсягів виробництва та вартості виробленої продукції.
Багато компаній використовують злиття і поглинання для управління своїм асортиментом. Таким шляхом вони проникають на нові ринки або позбавляються від непрофільних виробництв. Досі злиття і поглинання використовувались компаніями для зміцнення свого становища на ринках Північної Америки та Європи, зараз же багато хто з них воліє розширювати свої позиції на ринку Азії шляхом інвестування у створення нових виробничих підприємств.
Фінансові інвестори, особливо з США та Західної Європи, грають ключову роль в багатьох угодах в хімічній індустрії. До деякої міри, вони допомогли прискорити консолідацію галузі, оскільки інвестували свої кошти тоді, коли число зацікавлених або тих, що володіють в своєму розпорядженні вільними фінансами стратегічних покупців було вкрай незначним. Як правило, фінансові інвестори вибирали абсолютно незвичайні підходи до стратегічних покупці і часто заздалегідь, ще до покупки, планували стратегію свого виходу з цього бізнесу. Вартість хімічних активів, проданих приватними фінансовими фірмами, вже починає перевищувати вартість придбаних активів.
Введення нових законодавчих ініціатив, наприклад, законодавства REACH, неминуче підштовхує учасників ринку до подальших злиттів і поглинань. Цілком імовірно, що для виконання нових умов компаніям доведеться змінити економіку виробництва ряду хімічних продуктів або їх родин в плані як періодичних, так і постійних витрат. Деякі хімікати можуть піти з ринку або поступляться місцем їх замінникам, що викличе переоцінку рентабельності і, отже, відіб'ється на економіці виробництва.
Аналогічний ефект матиме розроблювані в даний час в ЄС системи торгівлі квотами на шкідливі викиди. Необхідність урахування вартості заходів щодо скорочення викидів вуглецю в атмосферу ускладнює процес оцінки активів, пов'язаних з генерацією вуглецю. Проблема посилюється невідповідностями між різними регулюючими стандартами. Таким чином, вартість запобігання викиду вуглецю зараз стає ключовим фактором, який необхідно враховувати у всіх стратегічних рішеннях і угодах.
Ключові регіональні ринки:
Північна Америка
Компанії, що базуються в Північній Америці, уклали в цілому 84 великих угоди на загальну суму 54 млрд доларів, що становить 41% вартості активів, що змінили власника у всьому світі. Основна частина угод мала місце в США, 13 з них котируються як надвеликі вартістю не менше 1 млрд доларів. Середня вартість угод у Північній Америці та Західній Європі була значно вище, ніж в інших регіонах світу.
Європа
Західна Європа, поряд з Північною Америкою, домінує на сцені злиттів і поглинань в хімічній індустрії. Між 2003 і 2005 рр.. в Західній Європі було укладено 94 угоди вартістю від 50 млн доларів і більше. Загальна вартість цих угод склала 60 млрд доларів (46% своєї вартості угод у світі за цей період). На частку тільки німецьких компаній довелося 27 великих угод. Дванадцять угод стосувалося виробничих активів у Великобританії і 10 - у Франції. Компанії, що базуються в Східній Європі, провели тільки 12 великих угод загальною вартістю 2,3 млрд доларів.
Азіатсько-Тихоокеанський регіон
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні відбулося тільки 33 великих угод загальною вартістю 11,9 млрд доларів (9% загальної вартості проданих активів). Особливо низька активність відзначена в Японії, де зареєстровано тільки три угоди. Це говорить про те, що японський бізнес віддає перевагу перехресному володінню акціями замість злиття або поглинання. За три угоди зареєстровано в Індії, Китаї та Південній Кореї і дві - в Таїланді.
Джерело: RCC.ru
