Остання фантазія
Уряд вирішив позбутись найбільшого в Європі виробництва поліетилену
5 квітня Кабінет Міністрів України доповнив перелік об'єктів, що підлягають підготовці до продажу в нинішньому році, Сєверодонецьким державним виробничим підприємством «Об'єднання« Азот ». Ще півтора роки тому воно було одним з найбільших в Україні виробників хімічної продукції, зараз же його основні потужності знаходяться в ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання« Азот », в якому 60% акцій контролює виходець з України президент американської компанії IBE Trade Алекс (Олександр Семенович) Ровт .
У розпорядженні держпідприємства залишилось тільки законсервоване виробництво поліетилену, незатребувана приватними власниками «Азоту». Незважаючи на свої значні характеристики (комплекс здатний виробляти близько 200 тис. т поліетилену в рік, що робить його потенційно найбільшим у Європі), цікавості інвесторів до цього активу поки не спостерігається, а отже, у держави не так багато шансів виручити за нього великі гроші .
Поки не дуже зрозуміло, як буде проходити продаж об'єднання «Азот», - або шляхом його корпоратизації та виставлення контрольного пакета акцій на торги, або через реалізацію цілісного майнового комплексу. У ФДМУ кажуть, що комплекс з виробництва поліетилену, місячне утримання якого зараз обходиться в 500 тис. грн., продаватиметься на відкритих торгах. Вартість об'єкта також поки неясна - її будуть визначати оцінювачі. Можна припустити, що вона навряд чи перевищить суму в $ 10 млн, виходячи з того, що покупцеві потрібно буде інвестувати не менше $ 30-50 млн у розконсервування об'єкта і створення для нього сировинної бази, без чого поліетиленове виробництво як і раніше буде залишатись дорогим і непотрібним баластом.
Керівники ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання« Азот »поки не виявляють цікавості до інвестування у виробництво поліетилену. На підприємстві кажуть, що профільним напрямком для їх власника - IBE Trade - є реалізація добрив, а поліетилен пану Ровту нецікавий. Правда, глава наглядової ради ЗАТ Олексій Кунченко, який є соратником по Соціалістичній партії голови ФДМУ Валентини Семенюк і партнером Алекса Ровта, стверджує, що доля законсервованого близько 10 років тому виробництва продовжує його хвилювати. При цьому пан Кунченко ще в березні зробив неординарну заяву про те, що почав «переговорний процес» з потенційними інвесторами поліетиленового комплексу, не чекаючи рішення уряду про його приватизацію.
За його словами, покупцеві поліетиленового виробництва, швидше за все, потрібно домовитись з власниками ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання« Азот »про співпрацю. «Так може статись, що технологічно ми будемо тісно пов'язані, а сировинна база може опинитись в ЗАТ. Адже сировиною для виробництва поліетилену є етилен, який можна отримувати з метанолу. Тому нам, можливо, доведеться робити реконструкцію виробництва метанолу, щоб забезпечити сировиною відроджене виробництво поліетилену », - заявляє пан Кунченко.
Але поки ці перспективи залишаються малореальними. На «Азоті» вважають, що потужності законсервованого поліетиленового комплексу є зайвими і що в нинішніх ринкових умовах їх доцільно використовувати не більше ніж на 50%. До того ж виробництво поліетилену з метанолу - дуже витратний процес, який при нинішніх цінах на енергоносії зробить випуск кінцевої продукції малорентабельним. Можна згадати, що ще в 2001 р. до сєверодонецького поліетилену проявляли цікавість російські холдінги «Сибур» і «Тюменська нафтова компанія», але потім від ідеї інвестувати в нього благополучно відмовились.
Очевидно також, що поділ майна держпідприємства, в результаті якого виробництво поліетилену було відокремлено від сировинних потужностей, несприятливо відбилось на перспективах його успішного продажу. Тим часом пан Ровт, який отримав під свій контроль увійшовші до складу ЗАТ самі ліквідні активи держпідприємства «Об'єднання« Азот », не заплативши при цьому за них державі, від такого розкладу явно залишиться у виграші, оскільки зможе диктувати свої умови покупцям поліетиленового комплексу. Його позиції на ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання« Азот »зараз можна назвати непорушними: всі претензії до виведення активів з держпідприємства, здійсненому в бурхливому 2004 р., владою зняті. Олексій Кунченко став депутатом парламенту від Соцпартії, яка увійде до провладної коаліції демсил. Тому неприємних несподіванок від приватизаційного відомства українському американцеві навряд чи варто чекати.
У розпорядженні держпідприємства залишилось тільки законсервоване виробництво поліетилену, незатребувана приватними власниками «Азоту». Незважаючи на свої значні характеристики (комплекс здатний виробляти близько 200 тис. т поліетилену в рік, що робить його потенційно найбільшим у Європі), цікавості інвесторів до цього активу поки не спостерігається, а отже, у держави не так багато шансів виручити за нього великі гроші .
Поки не дуже зрозуміло, як буде проходити продаж об'єднання «Азот», - або шляхом його корпоратизації та виставлення контрольного пакета акцій на торги, або через реалізацію цілісного майнового комплексу. У ФДМУ кажуть, що комплекс з виробництва поліетилену, місячне утримання якого зараз обходиться в 500 тис. грн., продаватиметься на відкритих торгах. Вартість об'єкта також поки неясна - її будуть визначати оцінювачі. Можна припустити, що вона навряд чи перевищить суму в $ 10 млн, виходячи з того, що покупцеві потрібно буде інвестувати не менше $ 30-50 млн у розконсервування об'єкта і створення для нього сировинної бази, без чого поліетиленове виробництво як і раніше буде залишатись дорогим і непотрібним баластом.
Керівники ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання« Азот »поки не виявляють цікавості до інвестування у виробництво поліетилену. На підприємстві кажуть, що профільним напрямком для їх власника - IBE Trade - є реалізація добрив, а поліетилен пану Ровту нецікавий. Правда, глава наглядової ради ЗАТ Олексій Кунченко, який є соратником по Соціалістичній партії голови ФДМУ Валентини Семенюк і партнером Алекса Ровта, стверджує, що доля законсервованого близько 10 років тому виробництва продовжує його хвилювати. При цьому пан Кунченко ще в березні зробив неординарну заяву про те, що почав «переговорний процес» з потенційними інвесторами поліетиленового комплексу, не чекаючи рішення уряду про його приватизацію.
За його словами, покупцеві поліетиленового виробництва, швидше за все, потрібно домовитись з власниками ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання« Азот »про співпрацю. «Так може статись, що технологічно ми будемо тісно пов'язані, а сировинна база може опинитись в ЗАТ. Адже сировиною для виробництва поліетилену є етилен, який можна отримувати з метанолу. Тому нам, можливо, доведеться робити реконструкцію виробництва метанолу, щоб забезпечити сировиною відроджене виробництво поліетилену », - заявляє пан Кунченко.
Але поки ці перспективи залишаються малореальними. На «Азоті» вважають, що потужності законсервованого поліетиленового комплексу є зайвими і що в нинішніх ринкових умовах їх доцільно використовувати не більше ніж на 50%. До того ж виробництво поліетилену з метанолу - дуже витратний процес, який при нинішніх цінах на енергоносії зробить випуск кінцевої продукції малорентабельним. Можна згадати, що ще в 2001 р. до сєверодонецького поліетилену проявляли цікавість російські холдінги «Сибур» і «Тюменська нафтова компанія», але потім від ідеї інвестувати в нього благополучно відмовились.
Очевидно також, що поділ майна держпідприємства, в результаті якого виробництво поліетилену було відокремлено від сировинних потужностей, несприятливо відбилось на перспективах його успішного продажу. Тим часом пан Ровт, який отримав під свій контроль увійшовші до складу ЗАТ самі ліквідні активи держпідприємства «Об'єднання« Азот », не заплативши при цьому за них державі, від такого розкладу явно залишиться у виграші, оскільки зможе диктувати свої умови покупцям поліетиленового комплексу. Його позиції на ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання« Азот »зараз можна назвати непорушними: всі претензії до виведення активів з держпідприємства, здійсненому в бурхливому 2004 р., владою зняті. Олексій Кунченко став депутатом парламенту від Соцпартії, яка увійде до провладної коаліції демсил. Тому неприємних несподіванок від приватизаційного відомства українському американцеві навряд чи варто чекати.
Джерело: www.dsnews.com.ua
