Львівщина приростає газом власного видобутку
Якраз на різдвяні свята запалав блакитний вогник у селах Мелешки, Мазури і Малнівська Воля Мостиського району Львівської області. Газовий факел урочисто запалено вже в 83 населених пунктах, куди проведено газопровід за рахунок «Львівгазу». Приєднався до цієї важливої справи і районний бюджет. І, як обіцяють селянам, в 2009 році пуск газу відбудеться ще й у Волостковому, Стоянцях, Хатках Балицькому, Черневому, Качмарах, Мартинові. Адже район займає не тільки провідне місце в області по газифікації населених пунктів, але і самодостатній у тому, що стосується газу. Видобуток на Хідновіцькому газопромислу забезпечує не тільки Мостиський район, а й сусідів - Самбір і Старий Самбір ...
Один мільярд кубометрів газу видобуває Львівщина на рік. Населення ж, у свою чергу, споживає 1,2 млрд. «Якщо активно вести енергозберігаючу програму, тобто замінити вікна, перейти на альтернативні види опалення і дещо збільшити видобуток, то ми можемо без складнощів забезпечити населення області власним газом», - говорить голова Львівської обласної державної адміністрації Микола Кміть. І треба віддати належне - область першою почала здійснення програми з часткового відшкодування населенню витрат на заміну вікон. Нещодавно чотири заводи переведені на альтернативні види опалення, і ця діяльність буде продовжена.
Зараз же промислові підприємства споживають ще 1,2 млрд. кубометрів газу, так що без російського палива не обійтись. Однак навантаження було б значно менше, якби газ на Львівщині добували активніше. Адже, за прогнозами фахівців, область має основні доведені запаси близько 130 млрд. кубометрів. І це без ретельного обстеження Карпат.
«Намагаюсь, щоб у мене ні на годину не затримувались дозвільні папери по газу і нафті, - підкреслює Микола Кміть. - Однак у Кабміні лежать близько 180 тисяч заявок на отримання ліцензій (і не тільки на видобуток газу і нафти, але й на розробку інших родовищ). Виглядає так, нібито турбуємося про своє. Однак чи виправдовує себе така турбота? (Фахівці підрахували: якщо не розробляти нові родовища, то щорічне падіння рівня видобутку газу на Західній Україні складе 6-10 відсотків). Звичайно, чіткий державний контроль за покладами, які однозначно повинні залишитись у власності держави, має бути. Однак без посилення ролі приватного інвестора в розробках малих і середніх газових родовищ ніяк не обійтися. Так чи не логічно спростити процедуру видачі ліцензій? Сьогодні підприємець витрачає щонайменше рік-півтора, щоб «насилу отримати» всі дозволи на проведення буріння на тій чи іншій ділянці.
Однак Україні заважає не тільки відсутність чітких правил видачі ліцензій, а й брак єдиної бази даних родовищ - практика, звичайна для більшості країн. Та й розуміння людям часом бракує. Іноді сільський голова висуває просто нереальні вимоги за свій підпис на паперах. І його можна зрозуміти - буває і таке, що приватні особи, заробляючи гроші на природних копалинах, залишають регіону численні екологічні проблеми. Небезпідставно депутати Львівської облради звертались рік тому до Президента України та Кабміну з проханням навести порядок в газодобувній галузі. Слід нагадати, що свого часу і Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявляла, що уряд планує проводити відкриті аукціони ефективних родовищ нафти і газу, проте цього так і не відбулось. В умови ж аукціону можна було «забити» вимоги дотримання всіх технологічних та екологічних норм, та ще й соціальні зобов'язання з розвитку території, на якій видобувається газ. Щоб не гіпотетично, а на ділі розробка малих родовищ сприяла створенню нових робочих місць, поповнювала бюджети різних рівнів, розвивала соціальну інфраструктуру на периферії. Адже недарма сьогодні селяни побоюються, що газифікація населених пунктів припиниться. Звичайно, хтось буде переходити на електроенергію, однак і про блакитний вогник не варто забувати ».
Історична довідка
У Західному регіоні газ видобувають з 1924 року, коли відкрили першу промислову газову свердловину в Дашаві, а в 1933-му - Угерське газове родовище. У 1940-му почали будівництво газопроводу Дашава-Київ. Війна зупинила цей проект, і завершили його лише після перемоги. До того часу з 5,9 млрд. кубометрів газу, що добувались в Радянському Союзі, 2,8 млрд. припадало на Західний регіон України. Саме звідси почали інтенсивну газифікацію СРСР.
Нині ж кращі часи для газової, нафтової та вугільної промисловості Львівщини минули. Адже глобальних родовищ, на невеликих глибинах, які були, скажімо, в XІX - початку XX століття, вже немає. Рік тому геологи знайшли в одній з свердловин Симаківської площі Волосянської ліцензійної ділянки газ на глибині 880 метрів. За твердженням фахівців, щодоби тут можна видобувати по 60-70 тис. кубометрів газу. Нове родовище дозволить нарощувати розвідані запаси газу на Львівщині і дасть можливість залучення приватних грошей у геологорозвідувальні роботи.
Автор: Ірина Єгорова
Джерело: «Голос України»
Один мільярд кубометрів газу видобуває Львівщина на рік. Населення ж, у свою чергу, споживає 1,2 млрд. «Якщо активно вести енергозберігаючу програму, тобто замінити вікна, перейти на альтернативні види опалення і дещо збільшити видобуток, то ми можемо без складнощів забезпечити населення області власним газом», - говорить голова Львівської обласної державної адміністрації Микола Кміть. І треба віддати належне - область першою почала здійснення програми з часткового відшкодування населенню витрат на заміну вікон. Нещодавно чотири заводи переведені на альтернативні види опалення, і ця діяльність буде продовжена.
Зараз же промислові підприємства споживають ще 1,2 млрд. кубометрів газу, так що без російського палива не обійтись. Однак навантаження було б значно менше, якби газ на Львівщині добували активніше. Адже, за прогнозами фахівців, область має основні доведені запаси близько 130 млрд. кубометрів. І це без ретельного обстеження Карпат.
«Намагаюсь, щоб у мене ні на годину не затримувались дозвільні папери по газу і нафті, - підкреслює Микола Кміть. - Однак у Кабміні лежать близько 180 тисяч заявок на отримання ліцензій (і не тільки на видобуток газу і нафти, але й на розробку інших родовищ). Виглядає так, нібито турбуємося про своє. Однак чи виправдовує себе така турбота? (Фахівці підрахували: якщо не розробляти нові родовища, то щорічне падіння рівня видобутку газу на Західній Україні складе 6-10 відсотків). Звичайно, чіткий державний контроль за покладами, які однозначно повинні залишитись у власності держави, має бути. Однак без посилення ролі приватного інвестора в розробках малих і середніх газових родовищ ніяк не обійтися. Так чи не логічно спростити процедуру видачі ліцензій? Сьогодні підприємець витрачає щонайменше рік-півтора, щоб «насилу отримати» всі дозволи на проведення буріння на тій чи іншій ділянці.
Однак Україні заважає не тільки відсутність чітких правил видачі ліцензій, а й брак єдиної бази даних родовищ - практика, звичайна для більшості країн. Та й розуміння людям часом бракує. Іноді сільський голова висуває просто нереальні вимоги за свій підпис на паперах. І його можна зрозуміти - буває і таке, що приватні особи, заробляючи гроші на природних копалинах, залишають регіону численні екологічні проблеми. Небезпідставно депутати Львівської облради звертались рік тому до Президента України та Кабміну з проханням навести порядок в газодобувній галузі. Слід нагадати, що свого часу і Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявляла, що уряд планує проводити відкриті аукціони ефективних родовищ нафти і газу, проте цього так і не відбулось. В умови ж аукціону можна було «забити» вимоги дотримання всіх технологічних та екологічних норм, та ще й соціальні зобов'язання з розвитку території, на якій видобувається газ. Щоб не гіпотетично, а на ділі розробка малих родовищ сприяла створенню нових робочих місць, поповнювала бюджети різних рівнів, розвивала соціальну інфраструктуру на периферії. Адже недарма сьогодні селяни побоюються, що газифікація населених пунктів припиниться. Звичайно, хтось буде переходити на електроенергію, однак і про блакитний вогник не варто забувати ».
Історична довідка
У Західному регіоні газ видобувають з 1924 року, коли відкрили першу промислову газову свердловину в Дашаві, а в 1933-му - Угерське газове родовище. У 1940-му почали будівництво газопроводу Дашава-Київ. Війна зупинила цей проект, і завершили його лише після перемоги. До того часу з 5,9 млрд. кубометрів газу, що добувались в Радянському Союзі, 2,8 млрд. припадало на Західний регіон України. Саме звідси почали інтенсивну газифікацію СРСР.
Нині ж кращі часи для газової, нафтової та вугільної промисловості Львівщини минули. Адже глобальних родовищ, на невеликих глибинах, які були, скажімо, в XІX - початку XX століття, вже немає. Рік тому геологи знайшли в одній з свердловин Симаківської площі Волосянської ліцензійної ділянки газ на глибині 880 метрів. За твердженням фахівців, щодоби тут можна видобувати по 60-70 тис. кубометрів газу. Нове родовище дозволить нарощувати розвідані запаси газу на Львівщині і дасть можливість залучення приватних грошей у геологорозвідувальні роботи.
Автор: Ірина Єгорова
Джерело: «Голос України»
