Газифікувати Крим будуть за рахунок населення
Вже не кожен згадає, що перший газопровід в Криму побудували в далекому 1966 році - він поєднав Глібовське газове родовище із Сімферополем і подав газ в Саки і Євпаторію. Однак незважаючи на те, що трапилось це майже півстоліття тому, півострів досі газифікований лише на 64,3%. І навряд чи в 2009 році цей відсоток значно збільшиться, хоча деякі проекти газифікації повинні підійти до стадії червоної стрічки.
Фінансування скорочують
Притому, що півострів буквально оточений газовими родовищами, досі далеко не всі його мешканці мають можливість користуватись централізованим газопостачанням. На початок 2009 року рівень газифікації Криму склав всього-64,3%, тобто навіть нижче, ніж у середньому по Україні. У містах він, безумовно, вище і досягає 76,1%: наприклад, Армянськ, Джанкой, Євпаторія, Красноперекопськ, Сімферопіль і Феодосія газифіковані майже на 100%, а - для порівняння - Керч тільки на 14%, розповів заступник міністра промислової політики, транспорту , зв'язку і ПЕК Криму Вадим Жданов. У сільських населених пунктах рівень забезпечення природним газом дотягує тільки до 40,3%. «У Білогірському районі взагалі немає природного газу, низькі показники газифікації в Нижньогірському районі - 4,7%, в Радянському районі газифіковано тільки смт Совєтський, а населені пункти ні», - говорить він.
Загальна протяжність магістральних газопроводів в Криму 1546 км, а газових мереж - 9296 км. З року в рік кількість їх зростає, правда, вже дуже повільно - всьому виною є відсутність грошей. Спочатку передбачалось, що на програму газифікації Криму буде витрачено 2,2 млрд. грн., З яких 997 млн. грн. повинен був виділити держбюджет, причому половину - 513 млн. грн. - в 2008 - 2009 роках. Однак програму цю виконує тільки бюджет Криму, нарікають чиновники. У результаті з 2005 року фінансування становить не більше 25% від запланованого. Практично не виділяє кошти на ці цілі і НАК «Нафтогаз України», хоча раніше значна частина робіт здійснювалась за його рахунок.
Кажуть, найвдалішим роком був 2007-й, коли на газифікацію держбюджет виділив 23 млн. грн., А в цілому з усіх джерел фінансування було витрачено 203 млн. грн. З 2005 по 2007 рік вдалось ввести в експлуатацію 3 нових газопроводи: у Новий Світ, до села Краснокам'янка і побудувати перемичку Суворове - Залізничне. У нинішньому році державна скарбниця не знайшла грошей на ці цілі, так що якісь роботи з газифікації півострова вестись будуть, але виключно за рахунок кримських підприємств, місцевих бюджетів та населення.
Загальна протяжність магістральних газопроводів в Криму 1546 км, а газових мереж - 9296 км. З року в рік кількість їх зростає, правда, вже дуже повільно - всьому виною є відсутність грошей. Спочатку передбачалось, що на програму газифікації Криму буде витрачено 2,2 млрд. грн., З яких 997 млн. грн. повинен був виділити держбюджет, причому половину - 513 млн. грн. - в 2008 - 2009 роках. Однак програму цю виконує тільки бюджет Криму, нарікають чиновники. У результаті з 2005 року фінансування становить не більше 25% від запланованого. Практично не виділяє кошти на ці цілі і НАК «Нафтогаз України», хоча раніше значна частина робіт здійснювалась за його рахунок.
Кажуть, найвдалішим роком був 2007-й, коли на газифікацію держбюджет виділив 23 млн. грн., А в цілому з усіх джерел фінансування було витрачено 203 млн. грн. З 2005 по 2007 рік вдалось ввести в експлуатацію 3 нових газопроводи: у Новий Світ, до села Краснокам'янка і побудувати перемичку Суворове - Залізничне. У нинішньому році державна скарбниця не знайшла грошей на ці цілі, так що якісь роботи з газифікації півострова вестись будуть, але виключно за рахунок кримських підприємств, місцевих бюджетів та населення.
На ПБК більше не видають техумови
І все ж будувати газопроводи потрібно, вважають у Мінпромполітики автономії, тому що, незважаючи на газові проблеми в Україні і постійне зростання ціни на блакитне паливо, в Криму газифікація економічно виправдана, адже видобуток на шельфі буде приростати з кожним роком. Та й який курорт без чистої екології, а вона багато в чому залежить від природного газу.
Зараз стадію проектування в Криму проходять три газопроводи, а 6 перебувають на етапі будівництва: газопровід на Коктебель, Армянськ - Джанкой, смт Азовське, в Старий Крим, до Білогірську, Горностаївці, а також Глібовка - Сімферополь. Газопроводи до Старого Криму і Азовського вже прокладені і навіть встановлено обладнання в ГРС, так що залишилось тільки побудувати будиночки операторів і здати їх в експлуатацію, розповів директор дирекції з будівництва магістрального газопроводу Джанкой - Феодосія - Керч Олег Миркін. Але на це необхідно знайти ще 7,8 млн. грн. Якщо гроші знайдуться, то газ пустять вже в 2009 році. Окрім цього, тривають роботи з будівництва 34 км газопроводу-відводу на Білогірськ: 10 км вже проклали, в червні повинен пройти тендер на закупівлю труб, і роботи будуть продовжені. Ще на одному об'єкті - відводі газопроводу на Коктебель - йде робота над проектною документацією, після чого вона вирушить на експертизу. Цим газопроводам, можна сказати, пощастило, адже гроші на них виділяє Київ, іншим доведеться шукати їх самостійно.
Вже не один рік існує практика, що тільки будівництво магістральних газопроводів ведеться за рахунок держбюджету і НАК, а міжселищних - за рахунок грошей бюджету Криму і субвенції держбюджету, будівництво розвідних мереж низького тиску оплачує населення. За словами головного інженера ВАТ «Кримгаз» Зої Горобець, якщо раніше мережі будувались більше за рахунок бюджетів, то тепер переважно за рахунок населення. А якщо у населення коштів немає, то трубам доводиться пустувати, як у Джанкойському районі, де в 2008 році за рахунок субвенції держбюджету був побудований газопровід, який підвів газ до десятка селищ. Однак розподільні мережі в населені пункти прокладені були, і місцева влада навіть не розглядає питання їх будівництва. В результаті труба є, а газу в ній немає. Не повністю завантажений, до речі, навіть найбільший магістральний газопровід Джанкой - Феодосія - Керч, який сьогодні використовується лише на 15% від проектної потужності.
Зовсім інша ситуація на Південному березі, де газопроводи вже підійшли до граничної пропускної здатності. Саме тому в районі Великої Ялти і Алушти «Кримгаз» вже практично не видає дозволи на підключення до газу нових абонентів. «У зимові піки навантаження в тупикових точках Гаспри і Кореїзу тиск газу в мережах взагалі відсутній», - пояснює Зоя Горобець. Якби вдалося довести до фінальної точки заморожене на 2 роки будівництво магістрального газопроводу Ялта - Форос - Севастополь, то закільцьовані мережі Південнобережжя могли б отримати додатковий приплив газу. Але не знайдено джерело фінансування, не вирішено і питання, як саме він буде проходити по території Ялтинського гірничо-лісового заповідника.
Аналогічні південнобережним проблеми і в Сімферополі, Євпаторії, Джанкої: побудовані ще в минулому столітті міські газопроводи не були розраховані на те, що з часом кількість споживачів виросте в рази, та ще й у моду ввійшли індивідуальні системи опалення замість централізованих. Тепер застарілі гідравлічні схеми не дозволяють містам розвиватись. Тому в Сімферополі, наприклад, дуже важливо провести реконструкцію ГРС-2 на 102 км магістрального газопроводу Сімферополь - Севастополь, яка тільки в планах.
Зараз стадію проектування в Криму проходять три газопроводи, а 6 перебувають на етапі будівництва: газопровід на Коктебель, Армянськ - Джанкой, смт Азовське, в Старий Крим, до Білогірську, Горностаївці, а також Глібовка - Сімферополь. Газопроводи до Старого Криму і Азовського вже прокладені і навіть встановлено обладнання в ГРС, так що залишилось тільки побудувати будиночки операторів і здати їх в експлуатацію, розповів директор дирекції з будівництва магістрального газопроводу Джанкой - Феодосія - Керч Олег Миркін. Але на це необхідно знайти ще 7,8 млн. грн. Якщо гроші знайдуться, то газ пустять вже в 2009 році. Окрім цього, тривають роботи з будівництва 34 км газопроводу-відводу на Білогірськ: 10 км вже проклали, в червні повинен пройти тендер на закупівлю труб, і роботи будуть продовжені. Ще на одному об'єкті - відводі газопроводу на Коктебель - йде робота над проектною документацією, після чого вона вирушить на експертизу. Цим газопроводам, можна сказати, пощастило, адже гроші на них виділяє Київ, іншим доведеться шукати їх самостійно.
Вже не один рік існує практика, що тільки будівництво магістральних газопроводів ведеться за рахунок держбюджету і НАК, а міжселищних - за рахунок грошей бюджету Криму і субвенції держбюджету, будівництво розвідних мереж низького тиску оплачує населення. За словами головного інженера ВАТ «Кримгаз» Зої Горобець, якщо раніше мережі будувались більше за рахунок бюджетів, то тепер переважно за рахунок населення. А якщо у населення коштів немає, то трубам доводиться пустувати, як у Джанкойському районі, де в 2008 році за рахунок субвенції держбюджету був побудований газопровід, який підвів газ до десятка селищ. Однак розподільні мережі в населені пункти прокладені були, і місцева влада навіть не розглядає питання їх будівництва. В результаті труба є, а газу в ній немає. Не повністю завантажений, до речі, навіть найбільший магістральний газопровід Джанкой - Феодосія - Керч, який сьогодні використовується лише на 15% від проектної потужності.
Зовсім інша ситуація на Південному березі, де газопроводи вже підійшли до граничної пропускної здатності. Саме тому в районі Великої Ялти і Алушти «Кримгаз» вже практично не видає дозволи на підключення до газу нових абонентів. «У зимові піки навантаження в тупикових точках Гаспри і Кореїзу тиск газу в мережах взагалі відсутній», - пояснює Зоя Горобець. Якби вдалося довести до фінальної точки заморожене на 2 роки будівництво магістрального газопроводу Ялта - Форос - Севастополь, то закільцьовані мережі Південнобережжя могли б отримати додатковий приплив газу. Але не знайдено джерело фінансування, не вирішено і питання, як саме він буде проходити по території Ялтинського гірничо-лісового заповідника.
Аналогічні південнобережним проблеми і в Сімферополі, Євпаторії, Джанкої: побудовані ще в минулому столітті міські газопроводи не були розраховані на те, що з часом кількість споживачів виросте в рази, та ще й у моду ввійшли індивідуальні системи опалення замість централізованих. Тепер застарілі гідравлічні схеми не дозволяють містам розвиватись. Тому в Сімферополі, наприклад, дуже важливо провести реконструкцію ГРС-2 на 102 км магістрального газопроводу Сімферополь - Севастополь, яка тільки в планах.
Поки будували, наспів ремонт
Поки влада перебуває у пошуках джерел фінансування будівництва газопроводів, назріла ще одна не менш витратна проблема - їх ремонт. За останні 7 років в Криму рівень споживання природного газу зріс на 600 млн. куб. м. «Отже, зросли навантаження на існуючі мережі, а адже більшість газопроводів були побудовані в середині 60-х років, зніс їх складає більше 50%, - говорить Вадим Жданов. - Але на сьогоднішній день немає ні джерела фінансування для заміни газопроводів, ні перспектив його знайти ».
У «Держгірпромніглядохоронпраці» відкрито заявляють, що стан газотранспортної системи півострова небезпечний. «Газотранспортна система Криму порівняно системами в сусідніх регіонах - Одесі, Херсоні перебуває в поганому стані», - говорить в.о. начальника Південної міжрегіональної інспекції промислової безпеки та охорони праці в хімічній промисловості та нафтогазовому комплексі «Держгірпромніглядохоронпраці» Володимир Михалишин. Термінового ремонту потребує магістральний газопровід до ГРС «Геройське» протяжністю 4,5 км, третій рік безхізною залишається ГРС «Нива» в Роздольнінському районі. А це загрожує аваріями. Так що пора республіканській владі починати вишукувати кошти на ремонт і утримання газопроводів, щоб потім не довелосі збирати гроші на усунення наслідків аварій.
Джерело: «Перша Кримська»
Джерело: «Перша Кримська»
