UA|RU
Комерційні підрозділи
Виробництва

 

 

Що таке Теплова мережа?

Теплова мережа, система трубопроводів (теплопроводів) для транспортування і розподілу теплоносія (гарячої води або пари) при централізованому теплопостачанні. Розрізняють магістральні та розподільні Т. с.; Споживачі під'єднуються до розподільних Т. с. через відгалуження. За способом прокладки Т. с. поділяються на підземні та надземні (повітряні). У містах і селищах найбільш поширена підземна прокладка труб в каналах і колекторах (спільно з іншими комунікаціями) і так звана безканальна прокладка - безпосередньо в грунті. Надземна прокладка (на естакадах або спеціальних опорах) зазвичай здійснюється на територіях промислових підприємств і поза межами міста. Для спорудження Т. с. застосовують головним чином сталеві труби діаметром від 50 мм (підводка до окремих будівель) до 1400 мм (магістральні Т. с.). 

Температура теплоносія в Т.с. змінюється в широких межах; для компенсації температурних подовжень трубопроводів застосовують компенсатори - зазвичай гнучкі (П-подібні) для трубопроводів невеликого діаметра (до 300 мм) і осьові (сальникові і лінзові) для трубопроводів великого діаметру. Зниження теплових втрат в трубопроводах Т. с. досягається їх теплоізоляцією. У каналах і при надземному прокладанні для теплової ізоляції використовуються переважно вироби з мінеральної вати; при безканальній прокладці застосовують ізоляційні матеріали, що наносяться на трубопровід в заводських умовах (пінобетон, бітумоперліт та ін), а також сипкі, що укладаються в траншею в процесі монтажу Т. с. (Наприклад, асфальтоїзол). Теплова ізоляція використовується також для захисту зовнішньої поверхні теплопроводу від корозії. З цією метою на теплоізоляційну оболонку наносять шар водонепроникного матеріалу. Застосовують і спеціальні покриття ( ізолу, склоемалеві, епоксидні та ін), що наносяться безпосередньо на поверхню трубопроводу. Для захисту від корозії внутрішньої поверхні трубопроводу і запобігання утворенню на ній накипу води, що заповнює Т. с., проходить водопідготовку. 

Схеми магістральних Т. с. можуть бути радіальними (тупіковими) або кільцевими. Щоб уникнути перерв у постачанні теплом передбачається з'єднання отд. магістральних мереж між собою, а також пристрій перемичок між відгалуженнями. При великій довжині магістральних Т. с. на них встановлюють підкачуючі насосні підстанції. На трасі Т. с. і в місцях відгалужень обладнують підземні камери, в яких розміщують запірно-регулювальну арматуру, сальникові компенсатори та інше.



Літ.: Лямін А. А., Скворцов А. А., Проектування і розрахунок конструкцій теплових мереж, 2 изд., М., 1965; Громов М. К., Абонентські установки водяних теплових мереж, М., 1968; Віталієм В . П., Безканальні прокладки теплових мереж, М., 1971; Соколов Е. Я., Теплофікація та теплові мережі, 4 видавництва., М., 1975. 

Н. М. Зінгер. 

Матеріали надані проектом Рубрикон 

© 2001 Russ Portal Company Ltd. 
© 2001 "Велика Російська енциклопедія" 

Джерело: slovari.yandex.ru

Читайте також

Ми на мапі

 

Регіональні офіси:

Київ, Львів, Дніпро, Запоріжжя, Одеса, Рівне, Харків, Вінниця, Полтава, Суми

Дивитись детально